Це не давид співає, це україна волає до господа
68 ПСАЛОМ.
Начальнику хору. На шошаннимі.
Псалом Давида. (Пророчий).
1-2Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї].
3Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене.
4Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого].
5Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене.
6Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.
7Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.
8Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.
9Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.
10Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.
11Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене.
12Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.
13Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино.
14А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого.
15Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води.
16Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині.
17Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.
18Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене.
19Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене.
20Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою.
21Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося.
22І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом.
23Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою.
24Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни.
25Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх.
26Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого.
27Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання.
28Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.
29Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться.
30А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.
31Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою.
32І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами.
33Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.
34Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.
35Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них.
36Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.
37І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.
