Різниця між Богом і людьми не в тому що
він Бог а ми його творінням. А різниця
така - Ми смертні, Бог Безсмертний!
Нас багато, він ЄДИНИЙ, і тому самотній.
Співчуття одне – нам, що ми вмираємо,
йому що він самотній.
Що
ж робити самотньому? Відповідь одна –
покінчити життя самогубством! Однак
Богу це не під силу. Дякуючи своїй
Безсмертній сутності вмираючи він все
одно не вмирає. Що ж тоді робить? Мабуть
що знайти собі розвагу та почати
займатися творчістю!
Для
нас, людей, творчість є певним процесом
за який ми відповідаємо перед самими
собою та суспільством і в разі творчої
невдачі підпадаємо під засудження та
критику. А перед ким же відповідає Бог
у разі своєї невдачі? Бог БЕЗВІДПОВІДАЛЬНИЙ,
він нікому нічого не зобов'язаний і не
перед ким, нікому не звітує, тому що все
від нього і все в ньому і все до нього і
все що є - є його Безкінечна гра зі своєю
самотністю! І коли його захоплює творча
невдача, він просто знищує своє твориво
та починає творити все з самого початку
(приклад: Книга Буття 6,7, 8. історія про
потоп).
Для людства твориво Бога є щось грандіозним
іноді навіть досконалим, тому людство
і вважає Бога за великого творця. Однак
хто ж він є, насправді, для себе самого?
Уся Біблійна історія показує нам про
постійне незадоволення Богом своїми
творами! Його твори корупційні і завжди
потребують виправлень..Та хіба для Бога
це не гра? Якби він зробив раптово все
досконалим, щоб він тоді робив?!
Бог є ЧАС і ЧАС охоплює в собі цю гру. І
породжуючи певні геометричні символи
Час нагромаджує їх один на одного,
вириваючи з попередньо створеної матерії
для наступних геометричних символів,
одночасно знищуючи застарілі, які
осипаються наче пісок в провалля
безкінечності щоби зникнути там назавжди,
ставши у цій безкінечності новим
матеріалом для зовсім нової, невідомої,
навіть для Бога духовної сутності та
геометрії. І все це відбувається в межах
безмежного простору в якому відсутнє
будь яке число, або саме поняття, що
символізує число.
Наш ТВОРЕЦЬ далекий від числа і сам не
є числом. Натомість ми, його творіння
створенні ним як число і приреченні
бути числом у просторі числа того
геометричного символу що охоплює певну
площину Божественої розважальної
платформи.
Візьмемо за приклад
Доміно - Складаючи складові частини ми
спроможні скласти певну кількість
цифрових комбінацій і завжди бачимо те
число яке викарбувано на певній
геометричній площинні. Ми бачимо що
поза доміно цифр не існує, або ж існують
числа які належать до іншої матеріальної
сутності і вони не вливаються в частки
доміно. Розглядаючи доміно нерозважливо
стверджувати що в природі існує один
нуль; або ж те, що безкінечність немає
меж. Відчувається інша математика, яка
різниться від тієї де нуль є центром
всього а в мінус та плюс простягається
безкінечне.
Що ж відносно Бога? Його гра набагато
складніша і більш насичена, і математика
його стихія...
0 6
0 0 6 6
0 1 0 6 5
6
0 2 1 1 5 5 4
6
0 3 1 2 1 5 4 5
3 6
0 4 1 3 2 2 4 4 3 5
2 6
5 1 4 2 3 2 4 3 4 2
5 1
3 3